header-ua

Національний інформаційний центр
академічної мобільності
ENIC UKRAINE

Путь на сайте

РІВНІ ТА СТУПЕНІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Після прийняття Закону України «Про вищу освіту» 2014 року відбулися зміни в структурі освітніх рівнів та ступенів вищої освіти. Основні зміни стосувалися ступенів молодшого спеціаліста, спеціаліста та кандидата наук, які були відповідно замінені ступенями молодшого бакалавра, магістра та доктора філософії/доктора мистецтва. Ці зміни були імплементовані поступово. Так останній прийом на програми молодшого спеціаліста відбувся в 2019 році, на програми спеціаліста – в 2016 році, на програми кандидата наук – в 2015 році.

До сучасної вищої освіти України входять наступні освітні рівні:

  • початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти
  • перший (бакалаврський) рівень
  • другий (магістерський) рівень
  • третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

  • молодший бакалавр
  • бакалавр
  • магістр
  • доктор філософії/доктор мистецтва.

Молодший бакалавр – це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю і присуджується закладом вищої освіти в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої у випадку, якщо ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти, становить 300-360 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Доктор філософії – це освітній і водночас науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується разовою спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.

Доктор мистецтва – це освітньо-творчий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Особа має право здобувати ступінь доктора мистецтва у творчій аспірантурі. Ступінь доктора мистецтва присуджується спеціалізованою радою з присудження ступеня доктора мистецтва закладу вищої освіти мистецького спрямування за результатом успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-творчої програми та публічного захисту творчого мистецького проєкту. Нормативний строк підготовки доктора мистецтва у творчій аспірантурі становить три роки. Обсяг освітньої складової освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС.

«Система рівнів та ступенів вищої освіти до 2014 року та перехідний період»

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА

Професійно-технічна освіта – це система підготовки кваліфікованих робітників. Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України, це комплекс педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності.

Така освіта здобувається у професійно-технічних закладах освіти за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, екстернатною формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами. Передумовою до здобуття професійно-технічної освіти є базова або повна середня освіта.

Типи професійно-технічних навчальних закладів такі:

  • професійно-технічне училище відповідного профілю;
  • професійне училище соціальної реабілітації;
  • вище професійне училище;
  • професійний ліцей;
  • професійний ліцей відповідного профілю;
  • професійно-художнє училище;
  • художнє професійно-технічне училище;
  • вище художнє професійно-технічне училище;
  • училище-агрофірма;
  • вище училище-агрофірма;
  • училище-завод;
  • центр професійно-технічної освіти;
  • центр професійної освіти;
  • навчально-виробничий центр;
  • центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;
  • навчально-курсовий комбінат;
  • навчальний центр тощо.

Академічний рік у професійно-технічних закладах не повинен перевищувати 40 навчальних тижнів. Протягом навчання учні проходять поточний, тематичний, проміжний та вихідний контроль знань. Вихідний контроль знань відбувається наприкінці циклу навчання і передбачає кваліфікаційну атестацію, за якою необхідно провести:

  • кваліфікаційну пробну роботу, що відповідає певним вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника професійно-технічного закладу освіти відповідного атестаційного рівня;
  • захист дипломної роботи, проекту чи творчої роботи, що замінює пробну роботу.

Професійно-технічна освіта ступенева. Ступеневість у професійно-технічних навчальних закладах визначається відповідними рівнями кваліфікації, складністю професій та освітньо-кваліфікаційним рівнем. Кожний ступінь навчання у професійно-технічному навчальному закладі має теоретичну й практичну завершеність і підтверджується присвоєнням випускникам (учням) освітньо-кваліфікаційних рівнів "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", згідно з набутими ними професійними знаннями, уміннями й навичками.

Випускнику професійно-технічного закладу освіти, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, з набутої професії присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник" відповідного розряду (категорії).

Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійно-технічної освіти певного рівня акредитації, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст".

ПОВНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Старша школа (10-11 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу. Випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті.

Тривалість навчання, заклади. Період навчання у старшій школі становить 2 роки. Одержати повну загальну середню освіту учні можуть у середніх загальноосвітніх і спеціалізованих школах, школах-інтернатах, гімназіях, ліцеях, колегіумах та інших загальноосвітніх закладах освіти, що мають ІІІ ступінь освітнього рівня. Повну загальну середню освіту можуть надавати також професійно-технічні та заклади вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Навчання у старшій школі переважно є профільним. Його профільність визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріальної бази школи, соціально-культурного й виробничого середовища, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками школи. Профільне вивчення ряду предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників школи до вступу у заклади вищої освіти. Залежно від умов роботи конкретного загальноосвітнього закладу освіти профільність навчання може бути реалізована як у межах всього закладу, так і в окремих класах або серед груп учнів.

У старшій школі зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за трьома рівнями:

  • обов’язкові результати навчання – визначаються Державним стандартом базової та повної середньої освіти;
  • профільний, зміст якого визначають програми, затверджені Міністерством освіти і науки України;
  • академічний, за програмами якого вивчаються дисципліни, що тісно пов’язані з профільними предметами (наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі).

Для учнів, які не визначилися щодо напряму спеціалізації, здійснюється загальноосвітня підготовка.

Оцінювання. Оцінювання знань учнів здійснюється за 12-ти бальною системою (шкалою).

Навчальний план. Загальнорічне навчальне навантаження в старшій школі визначається Базовим навчальним планом, типовими навчальними планами, робочими навчальними планами загальноосвітніх закладів освіти тощо. У Базовому навчальному плані загальноосвітніх закладів освіти ІІ-ІІІ ступенів розрізнять інваріантну і варіативну складові.

Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів стандартам якості освіти здійснюється за допомогою державної підсумкової атестації. Зміст, форми, порядок і терміни проведення атестації визначаються і щорічно затверджуються Міністерством освіти і науки України.

Закінчення. Після закінчення 11-го класу (старшої школи) та здобуття повної загальної середньої освіти проводиться випуск учнів. Як правило, вік випускників становить 16-17 років.

Учням, які закінчили 11-й клас і пройшли державну підсумкову атестацію, видається атестат про повну загальну середню освіту. Випускники, які мають високі досягнення у навчанні, нагороджуються золотою медаллю – «За високі досягнення у навчанні» або срібною – «За досягнення у навчанні» та отримують атестат про повну загальну середню освіту з відзнакою. Разом із атестатом видається додаток до нього, де зазначаються досягнення учнів у навчанні в балах. Випускникам 11-х класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності, в якому з таких предметів робиться запис «не атестований(на)». Після закінчення школи випускники пишуть Зовнішнє незалежне оцінювання з предметів, які вимагаються при вступі до закладу вищої освіти. Предмети варіюються самим ЗВО, згідно з вимогами до вступу.

Випускники, що отримали повну загальну середню освіту, мають право на вступ до будь-якого закладу вищої освіти.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ

У системі загальної середньої освіти України загальні підходи до рівня знань школярів визначаються на основі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 №329.

Відповідно до чинного законодавства України обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні результати учнів із предметів інваріантної складової навчального плану закладу освіти.

З 2000 року в школах України діє 12-бальна шкала (система) оцінювання навчальних досягнень учнів, яку було введено згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.09.2000 N 428/48 «Про запровадження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»

У першому класі дається вербальна характеристика знанням, умінням і навичкам учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою (системою), і його результати позначаються цифрами від 1 до 12.

Оцінювання навчальних досягнень дітей із особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

Об’єктом оцінювання в системі загальної середньої освіти є результати повсякденної навчальної роботи учнів на уроках і вдома.

Оцінювання здійснюється на основі результатів таких видів перевірки:

  • усної (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);
  • письмової (самостійні та контрольні роботи, тестування);
  • графічної (робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами);
  • практичної (виконання різних видів експериментальних досліджень і навчальних проектів, робота з біологічними об’єктами, виготовлення виробів).

У системі оцінювання розрізняють 4 (чотири) рівні навчальних досягнень учнів:

  • перший рівень — початковий (1-3 бали). Відповідь учня фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення;
  • другий рівень – середній (4-6 балів). Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;
  • третій рівень — достатній (7-9 балів). Учень знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням). Відповідь учня правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень;
  • четвертий рівень – високий (10-12 балів). Знання учня є глибокими, міцними, системними; учень вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища і факти, виявляти й відстоювати особисту позицію.

Кожний наступний рівень вимог включає в себе вимоги до попереднього та додає нові.

У випадку невідповідності навчальних досягнень учня рівням системи оцінювання робиться позначка «не атестований».

При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:

  • характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
  • якість знань;
  • сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
  • вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;
  • самостійність оцінних суджень.

Заклади вищої освіти за погодженням з місцевими органами управління освітою можуть використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів. При цьому оцінки за семестри, рік та результати державної підсумкової атестації переводяться в бали. У старшій школі проводиться атестація з трьох предметів:

  • українська мова (переказ, обов’язково);
  • історія України (обов’язково для учнів (вихованців), які навчалися в класах універсального профілю) або профільний предмет (для учнів (вихованців), які навчалися у профільних класах);
  • інваріативний предмет на вибір учня.

Після закінчення повної загальної середньої освіти випускники проходять Зовнішнє незалежне оцінювання – письмовий іспит у формі тестування з одного або кількох обраних ними предметів, необхідних для вступу до закладу вищої освіти. Результати ЗНО зараховуються як вступні іспити до закладу вищої освіти. Забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється Українським центром оцінювання якості освіти – у співпраці з місцевими органами управління освітою, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти й закладами освіти. Під час конкурсного відбору до ЗВО також враховується середній бал документа про повну загальну середню освіту.

Хронологія становлення системи оцінювання в Україні:

1935 р. – у радянських школах встановлено п'ять словесних оцінок: «дуже погано», «погано», «посередньо», «добре», «відмінно».
З 1945 р. у Радянській Україні оцінювання навчальних досягнень учнів проводилось за 5-бальною шкалою — "5", "4", "3", "2", "1".
У 1993 р. діапазон оцінювання навчальної праці був звужений до 4-бальної шкали — "5", "4", "З","2".
З 2000 року в школах України діє 12-бальна шкала (система) оцінювання.

Шкала оцінювання Оцінки
4-бальна 2- 2 2+ 3- 3 3+ 4- 4 4+ 5- 5 5+
12-бальна 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

ПОЧАТКОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Початкова середня освіта – це старт в інтелектуальному, фізичному та соціальному розвитку дитини. Саме в початковій школі діти здобувають перший досвід – вміння навчатися, культури поведінки тощо.

Тривалість. В Україні здобування початкової освіти займає 4 роки. До нього допускаютсья діти, яким до 1 вересня виповнилося 6 років і які за результатами медичного та психологічного обстежень не мають протипоказань для систематичного навчання.

Заклади. Початкову освіту учні здобувають у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня, що функціонують самостійно або є складовою загальноосвітніх закладів освіти І-ІІ, І-ІІІ ступенів.

Кожна дитина до початку навчання в школі має одержати базову дошкільну освіту в дошкільних закладах освіти, при школі або в сім’ї.

Оцінювання. Рівень знань першокласників учителі оцінюють вербально. У наступних класах оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою), і його результати позначаються від 1 до 12 балів.

Тривалість занять. З урахуванням санітарно-гігієнічних норм уроки в початковій школі тривають: у 1 класі – 35 хвилин, 2–4 класах – 40 хвилин. Початкова школа працює за режимом п’ятиденного навчального тижня. У спеціалізованих школах, в яких молодші школярі вивчають іноземну мову, навчальний тиждень може тривати 6 днів.

Навчальний план. Загальні засади побудови початкової освіти визначаються Базовим навчальним планом початкової освіти.

Міністерство освіти і науки України на основі Базового навчального плану розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів. У типових навчальних планах зміст освітніх галузей реалізується через навчальні предмети і курси інваріантної складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади щороку складають робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова початкової освіти з урахуванням особливостей організації навчального процесу.

Закінчення. 4-й клас у початковій школі є випускним. Він закінчується проведенням державної підсумкової атестації навчальних досягнень випускників, найчастіше з української мови або мови навчання, читання та математики. Зміст, форми, порядок і терміни проведення атестації щорічно визначаються й затверджуються Міністерством освіти і науки України.

Освітніми результатами початкової школи є:

  • повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні та фізкультурно-рухові уміння;
  • узагальнені знання про світ;
  • достатньо розвинені мислення, уява, пам'ять, сенсорні уміння;
  • здатність до творчого самовираження;
  • ціннісне ставлення до праці, мистецтва, здоров’я;
  • уміння виконувати нескладні творчі завдання.