header-ua

Національний інформаційний центр
академічної мобільності
ENIC UKRAINE

Путь на сайте

СИСТЕМА ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Структура системи освіти України

СкладникРівеньСтупінь, кваліфікація або освітньо-кваліфікаційний рівеньОбсяг програми (кредити ЄКТС1), період навчанняНаціональна рамка кваліфікацій
Дошкільна освіта
Повна загальна середня освіта Початкова середня освіта - 4 роки 1 рівень
Базова середня освіта - 5 років 2 рівень
Профільна середня освіта - 3 роки2 3 рівень
Позашкільна освіта - - 1-3 рівень
Спеціалізована освіта
Професійна (професійно-технічна) освіта3 Перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної освіти) Робітнича кваліфікація; Кваліфікований робітник; Молодший спеціаліст Регулюється стандартами професійної (професійно-технічної) освіти 2 рівень
Другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти 3 рівень
Третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти 4-5 рівень
Фахова передвища освіта3 Фахова передвища освітаФаховий молодший бакалаврОсвітньо-професійна програма: 240 кредитів на основі базової середньої освіти; 120-180 кредитів на основі повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти) 5 рівень
Вища освіта Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти Молодший бакалавр4 Освітньо-професійна програма – 120 кредитів 5 рівень
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти Бакалавр Освітньо-професійна програма – 180-240 кредитів 6 рівень
Другий (магістерський) рівень вищої освіти Магістр Освітньо-професійна програма – 90-120 кредитів 7 рівень
Освітньо-наукова програма – 120 кредитів (дослідницька (наукова) складова – не менше 30%)
Магістр медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування5 Освітня програма – 300-360 кредитів
Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти6 Доктор філософії Підготовка в аспірантурі (ад’юнктурі) – 4 роки, освітня складова освітньо-наукової програми – 30-60 кредитів 8 рівень
Доктор мистецтва Підготовка у творчій аспірантурі – 3 роки, освітня складова освітньо-творчої програми – 30-60 кредитів
Освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта Часткові кваліфікації -

1 – Європейська кредитно-трансферна система

2 – Відповідно до Закону України «Про освіту» (пп. 3-4 п. 3 розділ ХІІ) навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:

для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року;

для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року;

для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2027 року.

До 2027 року запровадження освітніх програм трирічної профільної школи можливе за рішенням МОН.

3 – Програми можуть бути інтегровані з програмами профільної середньої освіти. Освітні програми з первинної професійної підготовки, професійно-технічного навчання, у тому числі перепідготовки чи підвищення кваліфікації робітників впродовж життя, можуть бути спрямовані на здобуття повних та/або часткових професійних кваліфікацій.

4 – Диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводився у 2019 році.

5 – Навчання для здобуття ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста вважається одночасним здобуттям ступенів бакалавра та магістра (інтегровані програми).

6 – Підготовка кандидатів наук, започаткована закладами вищої освіти до 1 вересня 2016 року, продовжувалася в межах передбаченого законодавством строку. До 31 грудня 2020 року за результатами захисту дисертацій здобувачам присуджувався науковий ступінь кандидата наук та видавався диплом кандидата наук. Цей строк може бути подовжено на час академічної або соціальної відпустки, військової служби або тривалої хвороби.


Реформування системи освіти

В Україні продовжується реформування системи освіти.

У вересні 2014 року набув чинності новий Закон України «Про вищу освіту», з прийняттям якого відбулися суттєві зміни в структурі вищої освіти.

У вересні 2017 року було ухвалено новий Закон України «Про освіту», яким передбачено основні засади нової освітньої системи, зокрема, в системі повної загальної середньої освіти та професійної (професійно-технічної) освіти.

З серпня 2019 року набув чинності Закон України «Про фахову передвищу освіту», яким передбачено функціонування фахової передвищої освіти як самостійного складника освіти.

У січні 2020 року був прийнятий новий Закон «Про повну загальну середню освіту», в якому сформовані засади функціонування та розвитку системи загальної середньої освіти.

Після 30 березня 2021 року ступінь доктора наук не входить в систему вищої освіти України. Присудження наукового ступеня доктора наук регулюється Законом «Про наукову і наукову-технічну діяльність».


Співвідношення між ступенями у новій структурі та попередніми

(згідно із Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014р.)

диплом молодшого спеціалістадиплом молодшого бакалавра
диплом спеціалістадиплом магістра
диплом кандидата наукдиплом доктора філософії


Оновлено: листопад 2023 р.

Цю інформацію було створено за фінансової підтримки Ради Європи. Точка зору, висловлена автором, ні в якому разі не може вважатися офіційною думкою Ради Європи.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Державні закупівлі

Інформація про діяльність підприємства

КРЕДИТИ ТА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ

Болонський процес. У 1999 році в м. Болонья підписано декларацію про створення єдиного європейського освітнього простору, яка дала старт відомому нині Болонському процесу. Метою Болонського процесу було створення до 2012 року Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та його подальше вдосконалення. За 10 років його існування кількість країн, які приєдналися до нього, зросла з 29 до 47. З 2005 року приєдналася й Україна. Починаючи із 2004 року українські ЗВО розпочали поступовий перехід на нову систему оцінювання. Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.10.2009 № 943 у закладах вищої освіти України запроваджено Європейську кредитно-трансферну систему (далі – ЄКТС) та її ключові моменти («Аплікаційна форма студента», «Угода про навчання», «Угода про практичну підготовку та зобов’язання про якість», «Академічна довідка» та «Додаток до диплома європейського зразка»).

Кредити. Застосування в Україні Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) закріплено положеннями законів України «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», наказів Міністерства освіти і науки України щодо запровадження ЄКТС, ключових документів ЗВО та стандартів вищої освіти.

ЄКТС – це система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Одиницею вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання ЄКТС, є кредит.

Зазвичай, навчальному навантаженню повного навчального року в Україні за денною формою навчання відповідають 60 кредитів ЄКТС. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин.

Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи й контрольних заходів.

Обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, визначається стандартами вищої освіти та міститься у освітній програмі, затвердженій ЗВО, та навчальному плані, розробленому ЗВО на підставі відповідної освітньої програми.

Молодший бакалавр. Обсяг освітньої програми освітнього або освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти ЗВО має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС.

Бакалавр. Обсяг освітньої програми освітнього ступеня бакалавра становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти ЗВО має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС (максимальний обсяг визначається стандартом вищої освіти).

Магістр. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Обсяг освітньої програми магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування, якщо ступінь здобувається на основі повної загальної середньої освіти (інтегровані програми), становить 300-360 кредитів ЄКТС.

Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти ЗВО має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС (обсяг визначається стандартом вищої освіти).

Доктор філософії. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії/освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС.

Державна підсумкова атестація не підлягає кредитуванню, тобто години, відведені на неї, не входять до загальної кількості кредитів.

Розподіл кредитів між циклами дисциплін та встановлення мінімальної кількості кредитів нормативним дисциплінам (практикам, курсовим та кваліфікаційним роботам) визначається галузевим стандартом вищої освіти. Заклад вищої освіти самостійно встановлює кредити вибірковим дисциплінам (практикам та курсовим роботам), а також може спрямувати частину кредитів варіативної частини змісту освіти на збільшення кількості кредитів нормативних дисциплін (практикам, курсовим та кваліфікаційним роботам). Формування компонентів навчального плану та встановлення кредитів вибіркової частини змісту освіти є виключною прерогативою закладу вищої освіти.

Перезарахування закладами вищої освіти кредитів, які були здобуті в інших закладах освіти, у тому числі іноземних та за програмами академічної мобільності, здійснюється на підставі документів про раніше здобуту освіту або періоди навчання.

Здобута кількість кредитів ЄКТС зазначається у додатку до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання, або в академічній довідці.

Система оцінювання. До 2004 року українські заклади вищої освіти користувалися старою (4-бальною) шкалою оцінювання. З 2004 року в ході педагогічного експерименту із введення кредитно-модульної системи оцінювання деякі ЗВО (на окремих факультетах) почали застосовувати накопичувальну (ЄКТС) шкалу, застосовуючи паралельно й 4-бальну. З 2006/2007 навчального року вимоги ЄКТС реалізовано на всіх 1 курсах закладів вищої освіти, а саме:

  • підрахунок навчальних досягнень проводиться в балах ЄКТС;
  • модулі описано відповідно до вимог ЄКТС;
  • оцінки екзаменів виставляються відповідно до шкали ЄКТС (A–Fx).

Оцінки за розширеною шкалою виставляються на підставі накопичувальної бальної шкали закладу вищої освіти. Чинним Законом України «Про вищу освіту» передбачено, що заклади вищої освіти мають право запроваджувати рейтингове оцінювання освітніх досягнень здобувачів освіти. У закладах вищої освіти зазвичай застосовується 100-бальна рейтингова шкала, що співвідноситься з національними 4-бальною та 2-бальною шкалами, а також «зараховано», «не зараховано».

Інформація про шкалу оцінювання міститься в додатку до диплома.


Історичний профіль:

Кредити ЄКТС до 2014


Цю інформацію було створено за фінансової підтримки Ради Європи. Точка зору, висловлена автором, ні в якому разі не може вважатися офіційною думкою Ради Європи.

СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

Сучасна система забезпечення якості вищої освіти була визначена Законом України «Про вищу освіту» (2014) та Законом України «Про освіту» (2017). Наразі система перебуває на етапі становлення, до законів вносяться певні зміни, розробляються підзаконні акти. Створено Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

Система забезпечення якості вищої освіти включає внутрішні системи забезпечення якості закладів вищої освіти та системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів вищої освіти та якості вищої освіти. Також законодавством визначені системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.

Якість вищої освіти в Україні визначається як відповідність умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам вищої освіти, професійним, міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, та забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості.

До системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів вищої освіти та якості вищої освіти належать процедури ліцензування освітньої діяльності, акредитації освітніх програм, інституційна акредитація тощо. Проте, запровадження інституційної акредитації закладів вищої освіти і розробку відповідного положення було відкладено на час дії в Україні воєнного стану та шести місяців з дня його скасування.


Ліцензування освітньої діяльності

Ліцензування – це процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності.

Ліцензування провадження освітньої діяльності закладами вищої освіти є обов’язковим.

Ліцензію видає Міністерство освіти і науки України. З 2015 року вона є безстроковою.

До 2021 року здійснювалося також ліцензування кожної спеціальності певного рівня вищої освіти у закладах вищої освіти.

З 2021 року запроваджено ліцензування освітньої діяльності закладів вищої освіти на певному рівні вищої освіти. Ліцензування освітніх програм необхідно виключно для програм, що передбачають присвоєння професійних кваліфікацій з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання (Перелік спеціальностей).

Вимоги, обов’язкові до виконання закладом вищої освіти, визначаються Ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності.

Ліцензування також проводиться для закладів вищої освіти іноземних держав або їх відокремлених структурних підрозділів (філій/кампусів), що утворюються і функціонують на території України.


Акредитація освітніх програм

Акредитація освітньої програми – це оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет забезпечення та вдосконалення якості вищої освіти.

Сертифікати про акредитацію з 2019 року видаються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Акредитація освітніх програм в Україні може також бути підтверджена сертифікатом про акредитацію освітньої програми визнаного незалежного або іноземного акредитаційного агентства забезпечення якості вищої освіти (Перелік іноземних акредитаційних агентств та агентств із забезпечення якості вищої освіти, сертифікати про акредитацію освітніх програм яких визнаються в Україні).

У межах ліцензованих спеціальностей або (після 2021року) на певному рівні вищої освіти, у відповідності до стандарту вищої освіти, заклади вищої освіти розробляють освітні програми. У межах однієї спеціальності на одному рівні вищої освіти може здійснюватися одночасна акредитація двох і більше освітніх програм. Кількість таких освітніх програм та їх назви заклади вищої освіти визначають самостійно. Освітні програми в межах певної спеціальності передбачають присвоєння різних професійних кваліфікацій відповідно до спеціалізації та результатів навчання (компетентностей), якими повинні оволодіти здобувачі освіти відповідної освітньої програми.

Стандарти вищої освіти - це сукупність вимог до освітніх програм вищої освіти певного рівня та спеціальності.

Стандарти вищої освіти затверджуються Міністерством освіти і науки України, розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості вищої освіти та результатів освітньої діяльності. Стандарти вищої освіти визначають такі вимоги до освітніх програм:

  • обсяг кредитів ЄКТС відповідного рівня;
  • вступні вимоги;
  • перелік обов’язкових компетентностей випускника;
  • нормативний зміст підготовки у термінах результатів навчання;
  • форми атестації; вимоги до створення освітніх програм та вимоги професійних стандартів (за їх наявності).

Акредитація вперше проводиться, як правило, упродовж останнього року навчання першого набору здобувачів вищої освіти за освітньою програмою. Перший раз освітні програми акредитуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти строком на п’ять років, наступні акредитації – строком на 10 років. За акредитованими освітніми програмами заклади вищої освіти мають право видавати дипломи встановленого зразка.

Документ про вищу освіту встановленого зразка видається закладом вищої освіти лише за акредитованою освітньою програмою. У документі про вищу освіту зазначається найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до документа про вищу освіту - інформація про видані відповідні акредитаційні сертифікати, рішення.


Інституційна акредитація

Акредитація закладів вищої освіти за рівнями (від I до IV) було скасовано в 2014 році.

Законом «Про вищу освіту» з 2017 року введено в законодавство поняття інституційної акредитації закладів вищої освіти. Однак, відповідно до законодавства Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти повинно розробити та подати для затвердження до Міністерства освіти і науки положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти протягом шести місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Законом «Про вищу освіту» визначено, що інституційна акредитація не є обов’язковою для закладів вищої освіти та здійснюватиметься Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Передбачається, що Сертифікат інституційної акредитації видаватиметься строком на 5 років і надаватиме закладу вищої освіти певні додаткові преференції. Такими додатковими можливостями, які надаватиме інституційна акредитація після її впровадження, є подовження терміну дії сертифіката про акредитацію освітньої програми, що пройшла процедуру акредитації зі статусом «зразкова» до 10 років, можливість одночасно проводити акредитацію освітніх програм різних рівнів вищої освіти за однією спеціальністю (наприклад, бакалавра і магістра), а також врахування оцінки внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти закладу вищої освіти для цілей акредитації освітніх програм. Заклад освіти зможе отримати статус «Дослідницький університет» тільки за наявності інституційної акредитації.

Інформація про ліцензування та акредитацію додається до Єдиної державної електронної бази з питань освіти та є доступною в Реєстрі суб’єктів освітньої діяльності.

Детальніше в Інформаційній довідці щодо процедури ліцензування та акредитації у системі вищої освіти України.


Цю інформацію було створено за фінансової підтримки Ради Європи. Точка зору, висловлена автором, ні в якому разі не може вважатися офіційною думкою Ради Європи.

ТИПИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

В Україні заклади вищої освіти за формою власності поділяються на заклади державної, комунальної та приватної форм власності. Незалежно від форми власності заклади вищої освіти мають рівні права у провадженні освітньої та наукової діяльності, забезпеченні якості освіти тощо.

В Україні діють заклади вищої освіти таких типів:

університет – багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), провадить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;

академія, інститут - галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому рівні вищої освіти та вищому науковому рівні за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;

коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність.

Статус коледжу отримує заклад освіти (структурний підрозділ закладу освіти), в якому обсяг підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра становить не менше 30 відсотків загального ліцензованого обсягу.


Історичний профіль:

Типи ЗВО до 2014 року


Цю інформацію було створено за фінансової підтримки Ради Європи. Точка зору, висловлена автором, ні в якому разі не може вважатися офіційною думкою Ради Європи.