Путь на сайте
СИСТЕМА ОСВІТИ В УКРАЇНІ
- Деталі
- Категорія: Без категории
- Опубліковано: П'ятниця, 03 лютого 2012, 10:38
- Перегляди: 52270
Структура системи освіти України
| Складник | Рівень | Ступінь, кваліфікація або освітньо-кваліфікаційний рівень | Обсяг програми (кредити ЄКТС1), період навчання | Національна рамка кваліфікацій6 |
|---|---|---|---|---|
| Дошкільна освіта | ||||
| Повна загальна середня освіта | Початкова середня освіта | - | 4 роки | 1 рівень |
| Базова середня освіта | - | 5 років | 2 рівень | |
| Профільна середня освіта | - | 3 роки2 | 3 рівень | |
| Позашкільна освіта | - | - | 1-3 рівень | |
| Спеціалізована освіта | ||||
| Професійна (професійно-технічна) освіта3 | Перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної освіти) | Робітнича кваліфікація; Кваліфікований робітник; Молодший спеціаліст | Регулюється стандартами професійної (професійно-технічної) освіти | 2 рівень |
| Другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти | 3 рівень | |||
| Третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти | 4-5 рівень | |||
| Фахова передвища освіта3 | Фахова передвища освіта | Фаховий молодший бакалавр | Освітньо-професійна програма: 240 кредитів на основі базової середньої освіти; 120-180 кредитів на основі повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти) | 5 рівень |
| Вища освіта | Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти | Молодший бакалавр4 | Освітньо-професійна програма – 120 кредитів | 5 рівень |
| Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти | Бакалавр | Освітньо-професійна програма – 180-240 кредитів | 6 рівень | |
| Другий (магістерський) рівень вищої освіти | Магістр | Освітньо-професійна програма – 90-120 кредитів | 7 рівень | |
| Освітньо-наукова програма – 120 кредитів (дослідницька (наукова) складова – не менше 30%) | ||||
| Магістр медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування5 | Освітня програма – 300-360 кредитів | |||
| Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти | Доктор філософії | Підготовка в аспірантурі (ад’юнктурі) – 4 роки, освітня складова освітньо-наукової програми – 30-60 кредитів | 8 рівень | |
| Доктор мистецтва | Підготовка у творчій аспірантурі – 3 роки, освітня складова освітньо-творчої програми – 30-60 кредитів | |||
| Освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта | Часткові кваліфікації | - | ||
1 – Європейська кредитно-трансферна система
2 – Відповідно до Закону України «Про освіту» (пп. 3-4 п. 3 розділ ХІІ) навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:
для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року;
для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року;
для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2027 року.
До 2027 року запровадження освітніх програм трирічної профільної школи можливе за рішенням МОН
3 – Програми можуть бути інтегровані з програмами профільної середньої освіти
4 – Диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році
5 – Навчання для здобуття ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста вважається одночасним здобуттям ступенів бакалавра та магістра (інтегровані програми)
6– Національна рамка кваліфікацій: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF#n37
Реформування системи освіти
Система освіти України перебуває у стані активного реформування. З прийняттям 2014 року Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII відбулися зміни в структурі вищої освіти. Із структури поступово виводяться освітньо-кваліфікаційні рівні молодшого спеціаліста та спеціаліста, а також науковий ступінь кандидата наук.
У вересні 2017 року був прийнятий та 28.09.2017 вступив в дію Закон України «Про освіту». Цей закон, зокрема, передбачає зміни в системі повної загальної середньої освіти та професійної (професійно-технічної) освіти.
Також очікується зміна законів про загальну середню освіту та професійно-технічну освіту.
Після 30.03.2021 ступінь Доктора наук не входить в систему вищої освіти України. Присудження наукового ступеня Доктора наук регулюється Законом «Про наукову і наукову-технічну діяльність».
Співвідношення між ступенями у новій структурі та попередніми
(згідно із Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014р.)
| диплом молодшого спеціаліста | диплом молодшого бакалавра |
|---|---|
| диплом спеціаліста | диплом магістра |
| диплом кандидата наук | диплом доктора філософії |
Оновлено: листопад 2021 р.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
- Деталі
- Категорія: Без категории
- Опубліковано: Четвер, 19 січня 2012, 09:25
- Перегляди: 28662
КРЕДИТИ ТА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
- Деталі
- Категорія: Без категории
- Опубліковано: Середа, 18 січня 2012, 12:42
- Перегляди: 23183
Болонський процес. У 1999 році в м. Болонья підписано декларацію про створення єдиного європейського освітнього простору, яка дала старт відомому нині Болонському процесу. За 10 років його існування кількість країн, які приєдналися до нього, зросла з 29 до 47. З 2005 року приєдналася й Україна.
Із 2004 року українські ЗВО розпочали поступовий перехід на нову систему оцінювання. Згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.10.2009 № 943 у закладах вищої освіти України запроваджується Європейська кредитно-трансферна система та її ключові моменти («Аплікаційна форма студента», «Угода про навчання», «Угода про практичну підготовку та зобов’язання про якість», «Академічна довідка» та «Додаток до диплому європейського зразка»).
Кредити. Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи й контрольних заходів. 60 кредитів ЄКТС відповідають навчальному навантаженню повного навчального року. Відповідно, обсяг одного кредиту ЄКТС складає в середньому 1800/60 = 30 годин, де 1800 – це середня кількість академічних годин, а 60 – кількість кредитів, що відповідає завантаженості навчального року. Загальноосвітнім предметам, що вивчаються за програмами підготовки молодших спеціалістів на основі базової загальної освіти, кредити встановлюються на загальних підставах. Державна підсумкова атестація не підлягає кредитуванню, тобто години, відведені на неї, не входять до загальної кількості кредитів.
Розподіл кредитів між циклами дисциплін та встановлення мінімальної кількості кредитів нормативним дисциплінам (практикам, курсовим та кваліфікаційним роботам) визначається галузевим стандартом вищої освіти. Заклад вищої освіти самостійно встановлює кредити вибірковим дисциплінам (практикам та курсовим роботам), а також може спрямувати частину кредитів варіативної частини змісту освіти на збільшення кількості кредитів нормативних дисциплін (практикам, курсовим та кваліфікаційним роботам). Формування компонентів навчального плану та встановлення кредитів вибіркової частини змісту освіти є виключною прерогативою закладу вищої освіти.
Максимальна кількість аудиторних годин на один кредит становить: для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра — 16 годин, спеціаліста — 14 годин, магістра — 10 годин. Решта часу відводиться на самостійну роботу.
Максимальне тижневе аудиторне навантаження (разом із заняттями з позакредитної дисципліни «фізичне виховання») не повинно перевищувати: для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра — 30 годин, спеціаліста — 24 години, магістра — 18 годин. Складання заліків, як правило, проводиться на останньому практичному, семінарському чи лабораторному занятті.
Система оцінювання. До 2004 року українські заклади вищої освіти користувалися старою (4-бальною) шкалою оцінювання. З 2004 року в ході педагогічного експерименту із введення кредитно-модульної системи оцінювання деякі ЗВО (на окремих факультетах) почали застосовувати накопичувальну (ЄКТС) шкалу, застосовуючи паралельно й 4-бальну. З 2006/2007 навчального року вимоги ЄКТС реалізовано на всіх 1 курсах закладів вищої освіти, а саме:
- підрахунок навчальних досягнень проводиться в балах ЄКТС;
- модулі описано відповідно до вимог ЄКТС;
- оцінки екзаменів виставляються відповідно до шкали ЄКТС (A–Fx).
Оцінки за розширеною шкалою виставляються на підставі накопичувальної бальної шкали закладу вищої освіти.
АКРЕДИТАЦІЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ
- Деталі
- Категорія: Без категории
- Опубліковано: Середа, 18 січня 2012, 12:54
- Перегляди: 23313
Сучасна структура забезпечення якості вищої освіти включає наступне:
- Ліцензування освітньої діяльності
Ліцензування провадження освітньої діяльності закладами вищої освіти є обов’язковим.
Ліцензію видає Міністерство освіти і науки України. З 2015 року вона є безстроковою.
До 2021 року здійснюється також ліцензування кожної спеціальності певного рівня вищої освіти у закладах вищої освіти.
З 2021 року запроваджується ліцензування освітньої діяльності закладів вищої освіти на певному рівні вищої освіти. Ліцензування освітніх програм запроваджується виключно для програм, що передбачають присвоєння професійних кваліфікацій з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання (Перелік спеціальностей для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання).
Ліцензування також проводиться для закладів вищої освіти іноземних держав або їх відокремлених структурних підрозділів (філій/кампусів), що утворюються і функціонують на території України.
- Акредитація освітніх програм
Сертифікати про акредитацію видаються Міністерством освіти і науки України (на підставі рішення Акредитаційної комісії) або з 2019 року Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Акредитація освітніх програм в Україні може також бути підтверджена сертифікатом про акредитацію освітньої програми визнаного незалежного або іноземного акредитаційного агентства забезпечення якості вищої освіти (Перелік іноземних акредитаційних агентств та агентств із забезпечення якості вищої освіти, сертифікати про акредитацію освітніх програм яких визнаються в Україні).
У межах ліцензованих спеціальностей або (після 2021 року) на певному рівні вищої освіти, у відповідності до стандарту вищої освіти, заклади вищої освіти розробляють освітні програми. У межах однієї спеціальності на одному рівні вищої освіти може здійснюватися одночасна акредитація двох і більше освітніх програм. Кількість таких освітніх програм та їх назви заклади вищої освіти визначають самостійно. Освітні програми в межах певної спеціальності передбачають присвоєння різних професійних кваліфікацій відповідно до спеціалізації та результатів навчання (компетентностей), якими повинні оволодіти здобувачі освіти відповідної освітньої програми.
Стандарти вищої освіти - це сукупність вимог до освітніх програм вищої освіти певного рівня та спеціальності. Стандарти вищої освіти затверджуються Міністерством освіти і науки України, розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості вищої освіти та результатів освітньої діяльності. Стандарти вищої освіти визначають такі вимоги до освітніх програм: обсяг кредитів ЄКТС відповідного рівня; вступні вимоги; перелік обов’язкових компетентностей випускника; нормативний зміст підготовки у термінах результатів навчання; форми атестації; вимоги до створення освітніх програм та вимоги професійних стандартів (за їх наявності).
Перший раз освітні програми акредитуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти строком на п’ять років, наступні акредитації – строком на 10 років. За акредитованими освітніми програмами заклади вищої освіти мають право видавати дипломи встановленого зразка.
- Акредитація закладів вищої освіти за рівнями (від I до IV) було скасовано в 2014 році.
- Законом «Про вищу освіту» з 2017 року передбачається можливість отримання закладами вищої освіти інституційної акредитації. Інституційна акредитація не є обов’язковою та здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Сертифікат інституційної акредитації видається строком на 5 років і надає закладу вищої освіти право на самоакредитацію освітніх програм, окрім тих програм, що акредитуються вперше. Вперше акредитація освітніх програм здійснюється виключно Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Станом на 2021 рік механізм самоакредитації знаходиться на етапі розробки та впровадження.
Інформація про ліцензування та акредитацію додається до Єдиної державної електронної бази з питань освіти: https://info.edbo.gov.ua/ та доступно в Реєстрі суб’єктів освітньої діяльності.
Детальніше в Інформаційній довідці щодо процедури ліцензування та акредитації у системі вищої освіти України.
ТИПИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
- Деталі
- Категорія: Без категории
- Опубліковано: Середа, 18 січня 2012, 12:32
- Перегляди: 83750
В Україні заклади вищої освіти за формою власності поділяються на заклади державної, комунальної та приватної форм власності, які цілком рівноправні між собою та забезпечують ідентичну якість освіти. За типами українські ЗВО поділені на університети, академії, інститути, консерваторії (музичні академії), коледжі й технікуми (училища).
Університет – багатопрофільний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, який надає вищу освіту з широкого спектру гуманітарних, економічних, природничих та інших наук та є провідним науково-методичним центром. Можуть створюватися класичні та профільні університети.
Класичний університет діє за умови, якщо в ньому здійснюється підготовка кадрів не менш як за вісьмома галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як із дванадцяти наукових спеціальностей, у тому числі не менш як із двох гуманітарних, економічних, природничих або технічних спеціальностей.
Профільний університет діє за умови, якщо у ньому здійснюється підготовка кадрів не менш як за чотирма галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з восьми наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з шести профільних спеціальностей (за винятком мистецьких та військових закладів вищої освіти (закладів вищої освіти з особливими умовами навчання)).
Інститут – заклад вищої освіти III або IV рівня акредитації або структурний підрозділ університету, що надає вищу освіту з певної галузі науки, освіти, культури або виробництва.
Академія – заклад вищої освіти IV рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності та має відповідний рівень кадрового й матеріально-технічного забезпечення.
Академія діє за умови, якщо в ній здійснюється підготовка кадрів за двома галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як із двох наукових спеціальностей (за винятком мистецьких та військових закладів вищої освіти (закладів вищої освіти з особливими умовами навчання)).
Консерваторія – заклад вищої освіти ІІІ або IV рівня акредитації, що надає вищу освіту в галузі культури та мистецтва.
Коледж – заклад вищої освіти ІІ рівня акредитації або структурний підрозділ закладу вищої освіти ІІІ або IV рівня акредитації, який надає вищу освіту зі споріднених напрямів підготовки або за кількома спорідненими спеціальностями.
Професійний коледж створюється за умови, якщо в ньому за денною формою навчається не менш як п’ятсот осіб.
Технікум (училище) – заклад вищої освіти І рівня акредитації або структурний підрозділ ЗВО ІІІ чи IV рівня акредитації, що надає вищу освіту за кількома спорідненими спеціальностями.
Університети, академії, інститути, консерваторії можуть здійснювати навчання за всіма типами програм підготовки (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр, кандидат наук), а також за програмами післядипломної освіти. За досягнення найвищих показників у науково-дослідницькій діяльності університету (академії) може бути надано статус національного.