Путь на сайте
СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
- Деталі
- Категорія: Без категории
- Опубліковано: Середа, 18 січня 2012, 12:54
- Перегляди: 24461
Сучасна система забезпечення якості вищої освіти була визначена Законом України «Про вищу освіту» (2014) та Законом України «Про освіту» (2017). Наразі система перебуває на етапі становлення, до законів вносяться певні зміни, розробляються підзаконні акти. Створено Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.
Система забезпечення якості вищої освіти включає внутрішні системи забезпечення якості закладів вищої освіти та системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів вищої освіти та якості вищої освіти. Також законодавством визначені системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.Якість вищої освіти в Україні визначається як відповідність умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам вищої освіти, професійним, міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, та забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості.
До системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів вищої освіти та якості вищої освіти належать процедури ліцензування освітньої діяльності, акредитації освітніх програм, інституційна акредитація тощо. Проте, запровадження інституційної акредитації закладів вищої освіти і розробку відповідного положення було відкладено на час дії в Україні воєнного стану та шести місяців з дня його скасування.
Ліцензування освітньої діяльності
Ліцензування – це процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності.
Ліцензування провадження освітньої діяльності закладами вищої освіти є обов’язковим.
Ліцензію видає Міністерство освіти і науки України. З 2015 року вона є безстроковою.
До 2021 року здійснювалося також ліцензування кожної спеціальності певного рівня вищої освіти у закладах вищої освіти.
З 2021 року запроваджено ліцензування освітньої діяльності закладів вищої освіти на певному рівні вищої освіти. Ліцензування освітніх програм необхідно виключно для програм, що передбачають присвоєння професійних кваліфікацій з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання (Перелік спеціальностей).
Вимоги, обов’язкові до виконання закладом вищої освіти, визначаються Ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності.
Ліцензування також проводиться для закладів вищої освіти іноземних держав або їх відокремлених структурних підрозділів (філій/кампусів), що утворюються і функціонують на території України.
Акредитація освітніх програм
Акредитація освітньої програми – це оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет забезпечення та вдосконалення якості вищої освіти.
Сертифікати про акредитацію з 2019 року видаються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Акредитація освітніх програм в Україні може також бути підтверджена сертифікатом про акредитацію освітньої програми визнаного незалежного або іноземного акредитаційного агентства забезпечення якості вищої освіти (Перелік іноземних акредитаційних агентств та агентств із забезпечення якості вищої освіти, сертифікати про акредитацію освітніх програм яких визнаються в Україні).
У межах ліцензованих спеціальностей або (після 2021року) на певному рівні вищої освіти, у відповідності до стандарту вищої освіти, заклади вищої освіти розробляють освітні програми. У межах однієї спеціальності на одному рівні вищої освіти може здійснюватися одночасна акредитація двох і більше освітніх програм. Кількість таких освітніх програм та їх назви заклади вищої освіти визначають самостійно. Освітні програми в межах певної спеціальності передбачають присвоєння різних професійних кваліфікацій відповідно до спеціалізації та результатів навчання (компетентностей), якими повинні оволодіти здобувачі освіти відповідної освітньої програми.
Стандарти вищої освіти - це сукупність вимог до освітніх програм вищої освіти певного рівня та спеціальності.
Стандарти вищої освіти затверджуються Міністерством освіти і науки України, розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості вищої освіти та результатів освітньої діяльності. Стандарти вищої освіти визначають такі вимоги до освітніх програм:
- обсяг кредитів ЄКТС відповідного рівня;
- вступні вимоги;
- перелік обов’язкових компетентностей випускника;
- нормативний зміст підготовки у термінах результатів навчання;
- форми атестації; вимоги до створення освітніх програм та вимоги професійних стандартів (за їх наявності).
Акредитація вперше проводиться, як правило, упродовж останнього року навчання першого набору здобувачів вищої освіти за освітньою програмою. Перший раз освітні програми акредитуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти строком на п’ять років, наступні акредитації – строком на 10 років. За акредитованими освітніми програмами заклади вищої освіти мають право видавати дипломи встановленого зразка.
Документ про вищу освіту встановленого зразка видається закладом вищої освіти лише за акредитованою освітньою програмою. У документі про вищу освіту зазначається найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до документа про вищу освіту - інформація про видані відповідні акредитаційні сертифікати, рішення.
Інституційна акредитація
Акредитація закладів вищої освіти за рівнями (від I до IV) було скасовано в 2014 році.
Законом «Про вищу освіту» з 2017 року введено в законодавство поняття інституційної акредитації закладів вищої освіти. Однак, відповідно до законодавства Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти повинно розробити та подати для затвердження до Міністерства освіти і науки положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти протягом шести місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.Законом «Про вищу освіту» визначено, що інституційна акредитація не є обов’язковою для закладів вищої освіти та здійснюватиметься Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Передбачається, що Сертифікат інституційної акредитації видаватиметься строком на 5 років і надаватиме закладу вищої освіти певні додаткові преференції. Такими додатковими можливостями, які надаватиме інституційна акредитація після її впровадження, є подовження терміну дії сертифіката про акредитацію освітньої програми, що пройшла процедуру акредитації зі статусом «зразкова» до 10 років, можливість одночасно проводити акредитацію освітніх програм різних рівнів вищої освіти за однією спеціальністю (наприклад, бакалавра і магістра), а також врахування оцінки внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти закладу вищої освіти для цілей акредитації освітніх програм. Заклад освіти зможе отримати статус «Дослідницький університет» тільки за наявності інституційної акредитації.
Інформація про ліцензування та акредитацію додається до Єдиної державної електронної бази з питань освіти та є доступною в Реєстрі суб’єктів освітньої діяльності.
Детальніше в Інформаційній довідці щодо процедури ліцензування та акредитації у системі вищої освіти України.
Цю інформацію було створено за фінансової підтримки Ради Європи. Точка зору, висловлена автором, ні в якому разі не може вважатися офіційною думкою Ради Європи.
КРЕДИТИ ТА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
- Деталі
- Категорія: Без категории
- Опубліковано: Середа, 18 січня 2012, 12:42
- Перегляди: 23721
Болонський процес. У 1999 році в м. Болонья підписано декларацію про створення єдиного європейського освітнього простору, яка дала старт відомому нині Болонському процесу. Метою Болонського процесу було створення до 2012 року Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та його подальше вдосконалення. За 10 років його існування кількість країн, які приєдналися до нього, зросла з 29 до 47. З 2005 року приєдналася й Україна. Починаючи із 2004 року українські ЗВО розпочали поступовий перехід на нову систему оцінювання. Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.10.2009 № 943 у закладах вищої освіти України запроваджено Європейську кредитно-трансферну систему (далі – ЄКТС) та її ключові моменти («Аплікаційна форма студента», «Угода про навчання», «Угода про практичну підготовку та зобов’язання про якість», «Академічна довідка» та «Додаток до диплома європейського зразка»).
Кредити. Застосування в Україні Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) закріплено положеннями законів України «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», наказів Міністерства освіти і науки України щодо запровадження ЄКТС, ключових документів ЗВО та стандартів вищої освіти.
ЄКТС – це система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Одиницею вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання ЄКТС, є кредит.
Зазвичай, навчальному навантаженню повного навчального року в Україні за денною формою навчання відповідають 60 кредитів ЄКТС. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин.
Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи й контрольних заходів.Обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, визначається стандартами вищої освіти та міститься у освітній програмі, затвердженій ЗВО, та навчальному плані, розробленому ЗВО на підставі відповідної освітньої програми.
Молодший бакалавр. Обсяг освітньої програми освітнього або освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти ЗВО має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС.
Бакалавр. Обсяг освітньої програми освітнього ступеня бакалавра становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти ЗВО має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС (максимальний обсяг визначається стандартом вищої освіти).
Магістр. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Обсяг освітньої програми магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування, якщо ступінь здобувається на основі повної загальної середньої освіти (інтегровані програми), становить 300-360 кредитів ЄКТС.Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти ЗВО має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС (обсяг визначається стандартом вищої освіти).
Доктор філософії. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії/освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС.
Державна підсумкова атестація не підлягає кредитуванню, тобто години, відведені на неї, не входять до загальної кількості кредитів.
Розподіл кредитів між циклами дисциплін та встановлення мінімальної кількості кредитів нормативним дисциплінам (практикам, курсовим та кваліфікаційним роботам) визначається галузевим стандартом вищої освіти. Заклад вищої освіти самостійно встановлює кредити вибірковим дисциплінам (практикам та курсовим роботам), а також може спрямувати частину кредитів варіативної частини змісту освіти на збільшення кількості кредитів нормативних дисциплін (практикам, курсовим та кваліфікаційним роботам). Формування компонентів навчального плану та встановлення кредитів вибіркової частини змісту освіти є виключною прерогативою закладу вищої освіти.
Перезарахування закладами вищої освіти кредитів, які були здобуті в інших закладах освіти, у тому числі іноземних та за програмами академічної мобільності, здійснюється на підставі документів про раніше здобуту освіту або періоди навчання.
Здобута кількість кредитів ЄКТС зазначається у додатку до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання, або в академічній довідці.
Система оцінювання. До 2004 року українські заклади вищої освіти користувалися старою (4-бальною) шкалою оцінювання. З 2004 року в ході педагогічного експерименту із введення кредитно-модульної системи оцінювання деякі ЗВО (на окремих факультетах) почали застосовувати накопичувальну (ЄКТС) шкалу, застосовуючи паралельно й 4-бальну. З 2006/2007 навчального року вимоги ЄКТС реалізовано на всіх 1 курсах закладів вищої освіти, а саме:
- підрахунок навчальних досягнень проводиться в балах ЄКТС;
- модулі описано відповідно до вимог ЄКТС;
- оцінки екзаменів виставляються відповідно до шкали ЄКТС (A–Fx).
Оцінки за розширеною шкалою виставляються на підставі накопичувальної бальної шкали закладу вищої освіти. Чинним Законом України «Про вищу освіту» передбачено, що заклади вищої освіти мають право запроваджувати рейтингове оцінювання освітніх досягнень здобувачів освіти. У закладах вищої освіти зазвичай застосовується 100-бальна рейтингова шкала, що співвідноситься з національними 4-бальною та 2-бальною шкалами, а також «зараховано», «не зараховано».
Інформація про шкалу оцінювання міститься в додатку до диплома.
Історичний профіль:
Цю інформацію було створено за фінансової підтримки Ради Європи. Точка зору, висловлена автором, ні в якому разі не може вважатися офіційною думкою Ради Європи.
РІВНІ ТА СТУПЕНІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
- Деталі
- Категорія: Без категории
- Опубліковано: Середа, 18 січня 2012, 12:28
- Перегляди: 127718
З прийняттям у 2014 році Закону «Про вищу освіту» відбулися зміни в структурі освітніх рівнів та ступенів вищої освіти. Основні зміни стосувалися ступенів молодшого спеціаліста, спеціаліста та кандидата наук, які були відповідно замінені ступенями молодшого бакалавра, магістра та доктора філософії/доктора мистецтва. Ці зміни були імплементовані поступово. Так останній прийом на програми молодшого спеціаліста відбувся в 2019 році, на програми спеціаліста – в 2016 році, на програми кандидата наук – в 2015 році
До сучасної системи вищої освіти України входять наступні освітні рівні:
- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти
- перший (бакалаврський) рівень
- другий (магістерський) рівень
- третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
- молодший бакалавр
- бакалавр
- магістр
- доктор філософії/доктор мистецтва.
Молодший бакалавр – це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю і присуджується закладом вищої освіти в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої у випадку, якщо ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти, становить 300-360 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Вступ на такі освітні програми вважається одночасно вступом для здобуття ступенів бакалавра та магістра (інтегровані освітні програми).
Доктор філософії – це освітній і водночас науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується разовою спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Особи, які професійно провадять наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати вищу освіту ступеня доктора філософії у відповідному закладі вищої освіти (науковій установі) поза аспірантурою (ад’юнктурою). Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.
Доктор мистецтва – це освітньо-творчий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Особа має право здобувати ступінь доктора мистецтва у творчій аспірантурі. Ступінь доктора мистецтва присуджується спеціалізованою радою з присудження ступеня доктора мистецтва закладу вищої освіти мистецького спрямування за результатом успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-творчої програми та публічного захисту творчого мистецького проєкту. Нормативний строк підготовки доктора мистецтва у творчій аспірантурі становить три роки. Обсяг освітньої складової освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС.
Історичний профіль:
Система рівнів та ступенів вищої освіти до 2014 року та перехідний період
Цю інформацію було створено за фінансової підтримки Ради Європи. Точка зору, висловлена автором, ні в якому разі не може вважатися офіційною думкою Ради Європи.